"У нас поробили російські прапори в стендах школи, попереписували інформацію російською мовою. Ми обурювались, сварились. У школі були справжні патріоти, котрі підходили і говорили: "Слава Україні. Наші обов’язково прийдуть". З нас сміялись, але ми розуміли, що все буде добре і російської федерації тут не буде!" - ділиться спогадами Валерія.
Дівчина постійно підіймала приятелям бойових дух: поширювала українські вірші про рідний край та перемогу.
За словами мами, Валерія найменше з родини боялася вибухів, натомість постійно заспокоювала її та молодшу сестричку від паніки та допомагала впоратись зі стресом. Тож цілком очікуваний вибір дівчини повернутися до навчання і стати психологом.
Нарешті, одного дня Валерія стала свідком блискавичного контрнаступу ЗСУ на Харківщині та звільнення свого міста від рашистів :
"На душі стало легше і краще, коли ти нарешті бачиш солдатів в українській формі з рідним значком ! Тепер я можу, як і раніше, вчитись українською мовою зі своїми друзями".
Після порятунку, сім‘я нарешті відпочила від постійних вибухів. Декілька діб Валерія провела у нашому партнерському хабі - церкві "Нове покоління". А далі родина відправилась у безпечний регіон, де їх чекали близькі друзі сім‘ї.
Ми не втомлюємося захоплюватись відважністю і самосвідомістю українських дітей. Вони надихають нас кожного дня і тому ми нізащо не опустимо руки у боротьбі за нашу свободу!
0 800 333 129 - всеукраїнська гаряча лінія центру "Спасемо Україну" за підтримки USAID Ukraine.
