Незабаром горе спіткало ще й його бабусю Люду, котра також втратила домівку. У її будинку під час окупації Артем намагався заспокоїтись, граючись у дитячий конструктор та залізничні дороги. Втім через завданий вибух дім швидко огорнуло полум'я та не залишило місця для затишного дозвілля.
"Війна - це погано, коли всюди стріляють та бомблять. Було дуже страшно! Коли ми бігли у підвал, ракети та снаряди летіли до нас з лісу", - розповідає юний школяр.
Артем дуже чекав українських військових та звільнення територій. Коли з'явилась нагода виїхати у безпечне місце на допомогу прийшли наші волонтери та евакуювали сім'ю до Харкова. Ще у дорозі ми підняли настрій хлопцеві, подарувавши наш рятівний рюкзачок та м'яку іграшку.
Після вечері та перепочинку родина поїхала до рідних у Вінницю, але через некомфортні умови переселились у наш київський шелтер для сімей.
Зараз Артем нарешті відчуває себе у безпеці. Він з легкістю знайшов друзів у новій школі і вчителі тішаться від його успіхів у навчанні. Коли виросте, хлопчик найбільше мріє стати...справжнім дорослим. А зараз молиться про те, щоб усім українцям стало добре.
0 800 333 129 - всеукраїнська гаряча лінія центру "Спасемо Україну" за підтримки USAID Ukraine.
