Війна залишила важкий відбиток на здоров'ї сина, — розповідає мама Юлія. У нього інакша міміка, не за віком змінились риси обличчя і найпомітніше – Микита частіше кліпає очима.
«Бомбили нас росіяни. Сирен не було. Школа 5-та розбита, 9-ий будинок розбитий... Ховались або у коридорі, або у підвалі. Хто для мене росіяни? Не брати – вороги» — так пригадує окупацію російськими військовими Микита.
Ракетні удари, бомбардування російських військових і постійна відсутність комунальних умов — це були звичайні будні родини, в яких вони жили ще 2 місяці після звільнення Куп‘янського району.
Перед зимуванням сім’я Онищенків звернулись за допомогою до нашої команди. Волонтери "Спасемо Україну" евакуювали родину у наш столичний сімейний шелтер. Микита до останнього вмовляв поїхати ще й дідуся та бабусю, але ті відмовились.
Нині хлопчик набагато рідше чує вибухи, вміє рахувати до 12 та найбільше чекає перемоги України, після якої повернеться у рідний дім.
Заради безпеки Ваших дітей, звертайтеся за допомогою на нашу гарячу лінію з питань евакуації «Спасемо Україну» за підтримки USAID Ukraine : 0 800 333 129
