Руслан розпочав волонтерську діяльність ще у 2015 році і з тих пір не припиняв її. Вже тоді більшість мешканців Сєвєродонецьку - рідного міста чоловіка - знали Руслана за його добрі справи.
Напочатку повномасштабної війни, чоловік відправив свою дружину на Захід України, а сам продовжив допомагати українцям у місцях, що зазнають обстрілів.
Руслан привозить одразу пару тон продуктів та роздає допомогу мешканцям сіл та важкодоступних районів. Окрім цього, чоловік їздить на Донбас, аби евакуювати людей у безпечні міста.
Руслан не раз потрапляв під обстріли і небезпечні ситуації. Якось його евакуаційний автобус повний людей заглох у той час як поблизу почав працювати рашиський "град". Дякуючи українським солдатам, які проїжджали поруч, і витримці Руслана - автобус і його пасажири доїхали до безпеки неушкоджені.
Був навіть випадок, коли чоловіку довелося тікати лісосмугами від російських гелікоптерів, які помітили його бус на відкритій місцевості.
Але все це не зупиняє діяльності волонтера. Його серце болить за людей, тож за будь-якої можливості Руслан знову їде на допомогу. Сам чоловік каже, що не може сидіти вдома у такий час, а порятунок українців надихає і додає віри у Перемогу!
