Привітна, світла, скромна - так можна охаректирузувати пані Олену з Лисичанська - вчительку хімії за покликанням і борця за духом.
Червневого дня пані Олена вийшла на вулицю, коли за мить пролунав вибух. Здалося, що "прильот" стався десь далеко, аж раптом уламок досягнув жінку і влучив прямо в обличчя...
"Пам'ятаю, як я впала на землю... біль... Почула голоси наших хлопців: "Говоріть з нами, не відключайтеся, скажіть адресу!"" - це останній спогад жінки, а за ним темрява.
Пані Олена прийшла до тями у Дніпровській лікарні - через 22 дні після вибуху. Лікарь одразу повідомив невтішну новину: око врятувати не вдалось. Пізніше вчительку відвезли до Львівської лікарні, де її і зустріли наші волонтери.
Жодного разу під час розповіді жінка не жалілася на свою втрату і пережите лихо. Єдине за що хвилювалася Олена, так це за рідних, які залишилися у Лисичанську без зв'язку.
У день знань ми зробили пані Олені сюрприз і привітали з професійним святом. Від радості жінка розплакалася. Зі згадкою про школу Олена світлішає і нарешті посміхається. Вчителька і не думає полишати покликання та чекає закінчення лікарняного, аби проводити навчання онлайн!
Віримо, що після закінчення війни пані Олена буде ділитися своїми знаннями ще не з одним поколінням.
Ми тепло попрощалися з вчителькою, а у думках залишилось: хіба можна подолати таку націю ?
0 800 333 129 - гаряча лінія центру "Спасемо Україну" за підтримки USAID Ukraine - USAID Україна.
