Новини

"У нашому селищі все страшніше й небезпечніше жити"

«У нашому селищі все страшніше й небезпечніше жити. Майже 1,5 року у нас було відносно тихо, й ми нікуди не хотіли їхати. Думали, що війна скоро закінчиться», — так почала свою розповідь Світлана, яку разом з дітьми та онуками рятівники Save Ukraine евакуювали з Малотаранівки Краматорського району.

Велика родина Ковальової Світлани, як і інші односельці, нікуди не виїжджала з початку повномасштабної війни. Удома найкраще. Але в останній місяці жити тут стало нестерпно. Місто Краматорськ обстрілюється постійно, долітає і до них. У селі вже зруйновані амбулаторія, майстерні та інші будівлі. Щоразу, коли летять ракети, в голові думки лише про те, куди прилетить цього разу, а що буде далі.

Усе літо Світлана зі старшою дочкою Ганною думала, як виїхати у більш безпечний регіон, щоб врятувати дітей: неповнолітнього сина Микиту й маленьких онучок Машу і Катю. Спочатку сумнівалися. Але обстріл горезвісної піцерії, під руїнами якої тоді загинули діти й молоді люди, твердо переконав, що потрібно їхати. Тим більше, що родичі з Дніпра запропонували їм допомогу.

Однак найболючішим питанням був транспорт. Бо виїхати із села, куди не ходять автобуси, де немає залізниці, але яке постійно під обстрілами, дуже складно. І ось нарешті Світлані потрапило на очі оголошення про безплатну евакуацію від Save Ukraine.

«Щиро дякуємо за допомогу нашій родині! Дякую організації Save Ukraine. Дякую волонтерам. Бережи Вас Бог!» — сказала Світлана наостанок нашим рятувальникам, коли вже уся її родина була в безпеці.

0 800 333 129 – всеукраїнська гаряча лінія мережі порятунку Save Ukraine за підтримки USAID Ukraine - USAID Україна