За тиждень до початку повномасштабної війни подружжя Антоніна та Сергій з Донеччини стали опікунами двох хлопчиків – 11-річного Кирила та 15-річного Роми.
Пара давно мріяла про дітей, однак за 11 років шлюбу ця мрія так і не здійснилася. Одного дня Антоніна та Сергій дізналися, що їхня старенька сусідка померла, а двоє її онуків залишилися зовсім самі. Тож, не роздумуючи, подружжя вирішило взяти хлопчиків під своє крило.
17 лютого вони стали законними опікунами Кирила і Роми. Це мав бути початок прекрасного життя нової родини, натомість – всього через 7 днів вони разом будуть виживати під бомбардуваннями російської армії.
Сім'я довго не могла наважитися виїхати з рідного Славянська, адже залишити свою оселю і їхати у невідомому напрямку з двома дітьми було страшно. Тим часом перестрілки і вибухи ставали все ближчими. Найгірше на ці події реагував маленький Кирил: хлопчик здригався від кожного пострілу. Тож переживання за життя синів врешті-решт змусило сім'ю покинути дім.
Так родина опинилася у Полтавській області. Саме тут наша команда встановила для них комфортабельний модульний будиночок для довготривалого проживання в межах проекту Fort Home !
У цій оселі є все необхідне для комфортного життя: дві спальні кімнати, облаштована кухня до дрібниць, душова, опалення і водопостачання, кондиціонер. Та головне – безпека і затишок, які так потрібні цій родині.
За словами Антоніни, наразі дітям стало набагато спокійніше. Хлопчики продовжили дистанційне навчання, а старший син Рома навіть займається спортом.
Подружжя і досі дякує нам за допомогу, а також усім добрим людям, які не залишили їх один на один з бідою.
Пара давно мріяла про дітей, однак за 11 років шлюбу ця мрія так і не здійснилася. Одного дня Антоніна та Сергій дізналися, що їхня старенька сусідка померла, а двоє її онуків залишилися зовсім самі. Тож, не роздумуючи, подружжя вирішило взяти хлопчиків під своє крило.
17 лютого вони стали законними опікунами Кирила і Роми. Це мав бути початок прекрасного життя нової родини, натомість – всього через 7 днів вони разом будуть виживати під бомбардуваннями російської армії.
Сім'я довго не могла наважитися виїхати з рідного Славянська, адже залишити свою оселю і їхати у невідомому напрямку з двома дітьми було страшно. Тим часом перестрілки і вибухи ставали все ближчими. Найгірше на ці події реагував маленький Кирил: хлопчик здригався від кожного пострілу. Тож переживання за життя синів врешті-решт змусило сім'ю покинути дім.
Так родина опинилася у Полтавській області. Саме тут наша команда встановила для них комфортабельний модульний будиночок для довготривалого проживання в межах проекту Fort Home !
У цій оселі є все необхідне для комфортного життя: дві спальні кімнати, облаштована кухня до дрібниць, душова, опалення і водопостачання, кондиціонер. Та головне – безпека і затишок, які так потрібні цій родині.
За словами Антоніни, наразі дітям стало набагато спокійніше. Хлопчики продовжили дистанційне навчання, а старший син Рома навіть займається спортом.
Подружжя і досі дякує нам за допомогу, а також усім добрим людям, які не залишили їх один на один з бідою.
