Новини

Вийшла на мітинг за свободу в окупації

«Спрямували автомат на мого друга, бо він тримав великий прапор України... Казали, що він якщо не відпустить прапор, то вистрілять. Я злякалась... Ми теж прийшли на мітинг, тримали прапор, стояли поруч і дивились. Ці росіяни – злі...» – це спогади 11-річної Валерії.

Дівчинка в окупації вийшла на площу свого міста – боронити права і свободу. Вона вірила в успіх українських захисників і сміливо дивилася в очі російській армії.

росіяни цинічно обстріляли домівку родини дівчинки, що розташована біля ТБ-вежі: повилітали шибки, багато розбитого скла, бруду і холод. Сім'я тоді врятувалася дивом. За місяць до фатальної повітряної атаки Валерія з батьками й молодшим братом переїхали на іншу вулицю, до тітки. 

«Ми сиділи і дивилися у вікно. Подекуди неочікувано з'являлося сяйво. Це російські ракети летіли. І далі чули послідовні "бабахи". Дуже гучно!» – цю страшну картину вона бачила замість навчання у 5-му класі. Її школу розбомбили росіяни. Найбільше дівчина боялася за своїх рідних. Коли почула, що бабусин будинок теж повністю розтрощили, то дуже хвилювалась. На щастя, бабуся тоді вийшла з дому, що врятувало її життя.

З першими снігами родина Семенченків вирішила таки виїхати якомога далі від небезпеки. Наша команда волонтерів евакуювала сім'ю у Харків, лише батько дівчинки залишився берегти дім у Куп'янську.

У дорозі дівчинка отримала в подарунок-рюкзак «Save me», що містить базові речі для виживання та комфортного переїзду до нового місця перебування. Наразі вона мріє стати лікарем, щоб рятувати життя людей.

0 800 333 129 – всеукраїнська гаряча лінія «Спасемо Україну», що діє за підтримки USAID Ukraine - USAID Україна.