Через півтора місяці донедавна спокійне й мальовниче село Горенка стало ареною бойових дій на Київщині, а будинок Веденіних опинився на лінії оборони.
Родина провела багато безсонних ночей у сусідському підвалі через невпинні російські обстріли. Татові Олексію разом з сусідом довелося укріплювати стіни балками, адже старе сховище в будь-яку мить могло завалитися.
Щоб хоч якось поспати семирічний Артем натягував шапку на очі і надіявся, що прокинувшись, він вже не почує вибухів. Та найтяжче було його 12-річній сестрі Аліні: дівчинка не могла заспокоїтись і заплющити очі серед навколишнього пекла.
У цей час рашиські снаряди потрапляли прямо в новий будинок родини. Так вони втратили все своє майно і...домашніх улюбленців: котиків та вірну собаку, що радувала сім'ю 15 років. Дивом вижив лише один пухнастий друг - собака на ім'я Альфа.
Окрім цього сім'я втратила і свій старий будинок під Житомиром, який рашисти обстріляли ще у перші дні війни.
Родині вдалося евакуюватися, а після деокупації Київщини вони повернулися до рідного, але майже знищеного села. Попри втрати і біль, витрачені роки і сили, - подружжя Олексій і Дарія вирішили відбудувати оселю !
Біля їх зруйнованої домівки наша команда встановила для сім'ї Веденіних комфортабельний модульний будиночок на довготривалий термін проживання. Тепер батьки зможуть працювати над відновленням домівки, а діти - оговтатись від пережитого та продовжити дистанційне навчання у безпеці і затишку.
Віримо, що у сім'ї Веденіних все вийде і ще не один новий рік вони зустрінуть всією родиною у відбудованій домівці.
