У той ранок, коли почалася повномасштабна війна, родина Артема прокинулася від недалекого вибуху. Однак війна для сім'ї на сході тривала вже 8 років, тож батьки Артема, як зазвичай, зібрались на роботу, а хлопчик продовжив далі спати.
Вже за декілька годин родина дізналася, що це повномасштабне вторгнення росіян в Україну. Почалася "гучна" війна, як назвав її Артем.
Хлопчик переживав за своїх домашніх улюбленців – вони нервували перед кожним обстрілом, особливо пес Чарлік: " За хвилину до прильоту він завжди ховався під диван і скиглив».
Однієї ночі ворожий снаряд розірвався поруч з будинком сім'ї. Від ударної хивилі у квартирі повилітали всі вікна. Тоді наляканий Чарлі довго скиглив, а ввечері його не стало. "Не витримало серце», – каже мама Юлія. Артем дуже важко переніс втрату друга.
До того ж, незадовго до цього кіт хлопчика, Маркіз, вискочив у під'їзд під час обстрілів і так і не повернувся додому.
Тим часом у небі почали літати винищувачи й сусіди один за одним покидали місто. Так у будинку сім'ї залишилося лише декілька людей і Юлія з сином виживали завдяки волонтерам, які привозили хліб і воду. Однак, холод все ж таки змусив сім'ю виїхати.
Артем віддав свого папугу бабусі Ніні, щоб їй не було самотньо, і вже днями рятівники "Спасемо Україну" доставили родину до Покровська, а звідти – на потяг. У Дніпрі волонтери нашого партнерського хабу, церкви "Перемога", зустріли маму Юлію, Артема і хом'ячка в банці.
Мати з сином довго дякували за дружній прийом, гарячий душ і смачну їжу та наступного дня відправилися до Тернополя.
0 800 333 129 — всеукраїнська гаряча лінія центру "Спасемо Україну" за підтримки USAID Ukraine.
