Історія 13-річного Кирила трохи відрізняється від історій інших українських дітей, принаймні її початок. Але фінал дуже схожий на всі інші.
10 років хлопець з мамою прожив у росії. Але саме в день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, мама Кирила померла. Вітчим відмовився взяти опіку над Кирилом, і хлопчик залишився сам у чужій для нього країні. Тато, бабуся та інші родичі — всі в Україні.
Через воєнний стан у країні батько не зміг поїхати за сином. Тож за онуком на власний страх і ризик у ворожу країну поїхала бабуся.
Проте спочатку органи опіки хлопчика бабусі не віддали, вимагали, щоб вона всиновила онука. Потім погодилися, щоб вона забрала онука під свою відповідальність і примусили її написати заяву про невиїзд з країни. Кирило з бабусею жили в арендованій квартирі, гроші закінчувалися, жінка почала продавати шкарпетки, щоб вижити. Хлопчик теж долучився до родинної справи. Він створив сайт, через який легше було продавати вироби й заробляти на життя.
Тим часом бабуся все більше розповідає Кирилу правду про війну в Україні. А в школі його булять за те, що він українець. Але відповісти кривдникам він не може, бо його викличуть до директора і заберуть у бабусі.
Увесь цей час наша команда була на зв’язку з родиною, всіляко допомагала і підтримувала. І саме наша команда зробила все можливе, щоб онук з бабусею змогли перетнути кордон і виїхати з росії.
Сьогодні Кирило щасливий, що він нарешті в Україні. Він, який по суті більшу частину життя прожив у росії, чудово знає своє коріння. Хлопчик захоплюється козаками та сучасними українськими героями. Крім того, команда Save Ukraine здійснила мрію хлопчика — подарувала йому синьо-жовтий український прапор.
Історію порятунку Кирила дивіться у сюжеті "Ми - Україна" за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=iVCisj1nrRY
10 років хлопець з мамою прожив у росії. Але саме в день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, мама Кирила померла. Вітчим відмовився взяти опіку над Кирилом, і хлопчик залишився сам у чужій для нього країні. Тато, бабуся та інші родичі — всі в Україні.
Через воєнний стан у країні батько не зміг поїхати за сином. Тож за онуком на власний страх і ризик у ворожу країну поїхала бабуся.
Проте спочатку органи опіки хлопчика бабусі не віддали, вимагали, щоб вона всиновила онука. Потім погодилися, щоб вона забрала онука під свою відповідальність і примусили її написати заяву про невиїзд з країни. Кирило з бабусею жили в арендованій квартирі, гроші закінчувалися, жінка почала продавати шкарпетки, щоб вижити. Хлопчик теж долучився до родинної справи. Він створив сайт, через який легше було продавати вироби й заробляти на життя.
Тим часом бабуся все більше розповідає Кирилу правду про війну в Україні. А в школі його булять за те, що він українець. Але відповісти кривдникам він не може, бо його викличуть до директора і заберуть у бабусі.
Увесь цей час наша команда була на зв’язку з родиною, всіляко допомагала і підтримувала. І саме наша команда зробила все можливе, щоб онук з бабусею змогли перетнути кордон і виїхати з росії.
Сьогодні Кирило щасливий, що він нарешті в Україні. Він, який по суті більшу частину життя прожив у росії, чудово знає своє коріння. Хлопчик захоплюється козаками та сучасними українськими героями. Крім того, команда Save Ukraine здійснила мрію хлопчика — подарувала йому синьо-жовтий український прапор.
Історію порятунку Кирила дивіться у сюжеті "Ми - Україна" за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=iVCisj1nrRY
